24.04.2019 Що не так з туризмом в Україні?
Україна багата на мальовничі і вражаючі пам'ятки і туристичні місця. Але в подорожах країною нерідко можна зіткнуться з проблемою – нерозвиненою інфраструктурою. Дійсно, часом дістатися до тієї чи іншої пам'ятки буває непросто, особливо, якщо вона не розташована в якомусь великому місті.
Величезний потенціал і безліч проблем
Неймовірні каньйони, стародавні замки, густі ліси, старовинні будинки, моря і мініатюрні пустелі – в Україні дивним чином поєднується все це. Тут є на що подивитися і куди з'їздити. Але, замислюючись про внутрішній туризм, не варто забувати про таку важливу деталь, як інфраструктура, яка, на жаль, залишає бажати кращого.
Безумовно, приїхати до Києва і подивитися на Києво-Печерську Лавру – труднощів не становитиме. Адже до столиці можна дістатися і на літаку, і на потязі, і на автобусі, і на маршрутці – вибирай будь-який вид транспорту, який припаде до душі і по кишені. А ось для того, щоб потрапити, наприклад, на Коростишівський кар'єр, які останнім часом стає все популярнішим туристичним місцем, вже доведеться помучитися в пошуках транспорту і маршруту.
Або, наприклад, Шарівська садиба, яка розташувалася неподалік Харкова. Білокам'яний замок захоплює дух, а парком, що розкинувся навколо нього, можна гуляти годинами. Тільки от від Харкова до селища Шарівка відстань пристойна – близько 75 км, маршрутки до замку не їздять, а зупиняються на головній трасі, тому, вибираючи такий вид транспорту, потрібно готуватися до довгих піших прогулянок. Виїхати з замку ввечері – і зовсім завдання "із зірочкою", а готелів в селищі немає. Оптимальніше всього їхати туди на машині або ж з туристичною групою на автобусі. І це тільки декілька прикладів, але ж в Україні безліч подібних місць, дістатися до яких – той ще квест.
"Україна має величезний потенціал для розвитку внутрішнього туризму, але його стримують три величезні проблеми: недостатній рівень інфраструктури, рівень сервісу і недостатня інформованість – йдеться про презентацію тих місць, які є в країні" , – розповідає Валерія Бондаренко, експерт проекту ЄС "Підтримка системи географічних зазначень в Україні".
Проблеми – в дорогах, точніше, в їх відсутності
Українські дороги – це одна з найболючіших тем для суспільства. Їх ремонтують, модернізують, витрачають безліч грошей, але стан покриття, здається, не поліпшується. В уряді розводять руками – не вистачає коштів.
"Основна проблема дорожньої галузі у нас – це брак грошей. Ця проблема виникла не сьогодні і не вчора, вона виникла на початку 2000-х, коли на державному рівні було прийнято рішення не фінансувати дороги за захищеною статтею з державного бюджету, а виділяти гроші тільки в разі потреби. Тому у нас катастрофічне недофінансування цієї галузі" , – пояснює Олег Сірий, заступник директора департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку і автомобільних перевезень Міністерства інфраструктури.
Він додає, що в Україні зараз близько 200 тис. км доріг, а 2018 року під час децентралізації частина доріг перейшла до місцевих адміністрацій, які і повинні безпосередньо займатися ремонтом дорожнього покриття і розвитком інфраструктури.
"2018 року Кабмін прийняв програму про розвиток автомобільних доріг на п'ять років – з 2018 по 2022 рр. включно. На це планується витратити близько 300 млрд грн. 2018 року на дороги державного значення ми витратили близько 24 млрд грн" , – зазначив чиновник.
Згідно із затвердженим планом, в Україні до 2022 р. повинні відремонтувати чимало доріг, але йдеться тільки про ті, які перебувають в юрисдикції Мінінфраструктури та Укравтодору. А ось місцеві адміністрації не надто поспішають займатися ремонтом. Навіть зайшовши на Prozzoro, можна знайти сотні тендерів, які, хоч і пройшли успішно, далі паперової тяганини не пішли. Причина розірвання договорів з підрядниками проста – брак грошей в бюджеті.
Крім ремонту доріг, на місцях також повинні задуматися про благоустрій міст і прилеглих територій. Так, в Україні мало де є покажчики на туристичні об'єкти та місця відпочинку. До слова, встановлювати такі покажчики теж повинні місцеві адміністрації.
Проблема з інфраструктурою – це ще й відсутність туалетів і сміттєвих урн. Все це в комплексі виливається в те, що Україна залишається незручною для туристів країною.
Зараз українське законодавство намагаються наблизити до європейських норм. Так, 2019 рік був названий роком якості і вдосконалення українського туризму.
"Це означає, що цей рік ми присвячуємо міжнародним стандартам якості, екологічності, доступності. У нас прийнято вже 36 міжнародних стандартів, які стосуються і закладів харчування, і туристично-інформаційних центрів, і транспортних кампаній, і пляжів, і інших суб'єктів туристичної діяльності" , – ділиться Іван Ліптуга, президент Національної туристичної організації України.
Гастротуризм в Україні: чим можна привабити
На круглому столі "Туризм і дороги: обговорення інфраструктурного забезпечення", що нещодавно відбувся, організованим профільними міністерствами, експерти Євросоюзу представили напрацювання з еногастрономічного туризму (еногастрономія – мистецтво поєднання вина з їжею), в тому числі перший в Україні пілотний проект "Дороги Вина і Смаку". Проект запустять на Одещині, тому що там зараз є хороша траса Одеса-Рені, яка забезпечить вдалу логістику. Ініціатива спрямована на те, щоб сприяти розвитку сільських територій.
"Для розробки концепції розвитку сільського і еногастрономічного туризму в Україні ми вибрали Одеську область тому, що там є відремонтована дорога – Одеса-Рені. Перший проект тому і буде запущений в цьому регіоні, що там немає логістичних проблем. Туристичний еногастрономічний маршрут "Дорога Вина і Смаку" повинен впровадити в Україні інноваційний досвід Євросоюзу і сприяти розвитку сільських територій. Адже в світі щорічні надходження від гастрономічного туризму сягають 150 млрд дол. " , – розповів керівник проекту Європейської комісії "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні" Саверіо Савіо.
Він додав, що успіх проекту залежить від виконання декількох обов'язкових умов: повинні бути локальні туристичні об'єкти з сільськими та історичними особливостями; розвинена туристична інфраструктура поблизу об'єкта (йдеться про ресторани, готелі тощо); а також транспортна інфраструктура, яка надасть можливість вільного і швидкого доступу до туристичної локації (аеропорти, якісні дороги тощо).
Національний експерт з питань еногастрономічного туризму Олена Мотузенко каже, що зараз в Україні можна розвивати кілька напрямків гастрономічного туризму: винний, сирний або медовий. На сьогодні все це розвивається стихійно і не завжди легально, тому проект покликаний вивести ці гастрономічні туристичні маршрути в легальне поле.
"Ми впевнені, що поруч з нашим еногастрономічним маршрутом розвиватиметься інфраструктура, відкриються сільські садиби, активізується бізнес. Розробка проекту триватиме 1,5 року, і наше завдання – не тільки розробити маршрут в Одеській області, а й розробити дорожню карту для подібних маршрутів в інших напрямках по всій країні" , – зазначила Мотузенко.
Завдяки таким маршрутам повинна розвиватися сільська місцевість і інфраструктура, адже туризм – потужний драйвер, який сприяє активному поліпшенню територій. У нас же наразі системної роботи в галузі туризму майже не ведеться.
Проект Європейського Союзу "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні" запровадить географічні зазначення в сегменті виноробства і виробництва локальних продуктів на всій території України. Планується створення туристичних маршрутів з різною протяжністю, в різних регіонах і з різними пропозиціями та пам'ятки. Карта цікавих місць буде повністю інтерактивною, і кожен зможе вибрати для себе оптимальний варіант гастроподорожі.
Експерти зазначають, що Україна – потужна аграрна країна, тому гастротуризм тут просто зобов'язаний набирати обертів і стати затребуваним. Проте, для розвитку туристичних маршрутів та інфраструктури до потрібного рівня повинен пройти не один рік. Виправити ситуацію за клацанням пальців неможливо. В процесі мають бути задіяні не тільки міністерства, але і місцеві адміністрації, на яких лежить більша частка відповідальності, і представники бізнесу, яким має бути цікаво розвиток своїх регіонів.